Ой, у лузі-лузі,
У зеленім лузі,
Росте калинонька
Не в щасті, а в тузі.
Тужить, що самотня,
Що не дуже пишна,
Журиться, що гілля
Не таке розкішне.
Що одна зимує,
Й весну зустрічає,
Як вітрисько дує,
То красу втрачає.
Все переживає :
Як то воно буде ?
Чи поспіють грона ?
Чи збируть їх люди ?
А якщо не прийдуть
Ягідки збирати,
То пташок маленьких
Буде пригощати.
Буде пригощати
Й знову сумувати -
Як їй, одинокій,
Зиму зимувати.
Ой, у лузi-лузi
© Copyright: Любовь Левицкая, 2008
Свидетельство о публикации №108082403238
Свидетельство о публикации №108082403238
Рецензии
Вітаю Вас, пані Левицька. Ще раз переконуюсь, що Левицькі-
талановиті. Гарний вірш,сподобався мелодійністю та задушевністю.
З повагою,
Левицька
Татьяна Левицкая 03.09.2008 13:25 • Заявить о нарушении
талановиті. Гарний вірш,сподобався мелодійністю та задушевністю.
З повагою,
Левицька
Татьяна Левицкая 03.09.2008 13:25 • Заявить о нарушении
Щиро вдячна за Ваші теплі слова, пані Тетяно. Вражена, що знайшлася моя тезка по прізвищу. Приємно чути привітні слова, проте Ви мене перехвалили. Нема в мене поетичного талану, швидше бажання висловлювати свої почуття ось у такий спосіб.
З найкращими побажаннями Люба
Любовь Левицкая 04.09.2008 09:07 Заявить о нарушении
З найкращими побажаннями Люба
Любовь Левицкая 04.09.2008 09:07 Заявить о нарушении