з укр- С. Жадан. Якщо надумаeш iхати з цього мiста
ніби апостол чи добрий ніґерський пастор
вистукуючи пальцями по словнику
хвилюючись і зазираючи до нього щомиті
шліфуючи гострі камінчики
з вервиці складнопідрядних речень
в гарячих морських каютах
в вагонах середнього класу
місто з якого ти щойно емігрував
наче стіна якої не мурував
наше з тобою дитинство старі гаражі
труби розбомбленої водостанції
офіцерські швейцарські ножі
еміграція камандір це довга тривала путь
не буде туману в душі і російських літер в газетах
в европі циклон починається і трива
мюнхенські турки готуються до різдва
в цій не найзеленішій із країн
вони кочують родинами на вікенд
бачуть ранковий сніг за вікнами електричок
й господній цілунок лягає на їхні серця і наплічники
ірландський студент – юний прихильник ІРА
життя для якого рулетка а світ діра
святковий дублін теплі в’язані светри
кренберіс в плеєрі тмін і табак на столі
ці ангели тероризму завжди навколо тебе
їхній заселений простір
їхній святий миколай
їхні контрацептиви в туалетах на автозаправках
я буду молитись за тебе і твій маршрут
за твій страховий поліс і скати вантажних машин
за воду в холодних ріках і листя яке вже палять
за все що ти тут забув
і що забуваєш тепер
де б ти врешті не був
за все що забудеш потім
та найголовніше – за пам’ять твою за пам’ять"
Сергій Жадан
<<<
Если ты надумаешь уезжать из этого города
если ты надумаешь из этого города уезжать
как апостол или добрый нигерийский пастырь
выстукивая пальцами по словарю,
волнуясь, заглядывая в него часто, как лучше б не знать,
шлифуя острые камни
витых сложноподчиненных предложений
в горячих морских каютах,
в вагонах неудобных сидений
город, из которого ты только что эмигрировал -
вроде стены, которую ты не размуровал,
наше с тобой детство, старые гаражи,
трубы раскуроченной водостанции,
офицерские швейцарские ножи;
эмиграция, капитан, - это долгий тревожный путь.
не будет тумана в душе
и русских букв - ни в газетах, ни как-нибудь
в европе циклон начинается-продолжается
мюнхенские турки к рождеству просыпаются
в этой не самой зеленой стране
они кочуют семьями после рабочей недели
видят за окнами электричек нетронутый снег
и божий поцелуй ложится на их плечи вместо их сердец
ирландский студент, юный почитатель ИРА,
жизнь для которого - рулетка, а мир - дыра,
праздничный дублин, тепловязаные свитера,
кренберис в плеере, на столе тмин и табак;
эти ангелы терроризма - всегда вокруг тебя
их заселенный простор,
их святой никола,
их контрацептивы в туалетах на заправках
я буду молиться за тебя и твой маршрут
за твой страховой полис и грузовиков скаты
за воду в холодных реках и листья, что уже жгут;
за все то, что ты здесь уже забыл
и что сейчас забываешь...
да где бы ты в итоге не был -
за все, что забудешь потом,
а главное – за память твою за память...
Свидетельство о публикации №108082403211