з укр- С. Жадан. Якщо надумаeш iхати з цього мiста

                "Якщо ти надумаєш їхати з цього міста
                ніби апостол чи добрий ніґерський пастор
                вистукуючи пальцями по словнику
                хвилюючись і зазираючи до нього щомиті
                шліфуючи гострі камінчики
                з вервиці складнопідрядних речень
                в гарячих морських каютах
                в вагонах середнього класу

                місто з якого ти щойно емігрував
                наче стіна якої не мурував
                наше з тобою дитинство старі гаражі
                труби розбомбленої водостанції
                офіцерські швейцарські ножі
                еміграція камандір це довга тривала путь
                не буде туману в душі і російських літер в газетах

                в европі циклон починається і трива
                мюнхенські турки готуються до різдва
                в цій не найзеленішій із країн
                вони кочують родинами на вікенд
                бачуть ранковий сніг за вікнами електричок
                й господній цілунок лягає на їхні серця і наплічники

                ірландський студент – юний прихильник ІРА
                життя для якого рулетка а світ діра
                святковий дублін теплі в’язані светри
                кренберіс в плеєрі тмін і табак на столі
                ці ангели тероризму завжди навколо тебе
                їхній заселений простір
                їхній святий миколай
                їхні контрацептиви в туалетах на автозаправках

                я буду молитись за тебе і твій маршрут
                за твій страховий поліс і скати вантажних машин
                за воду в холодних ріках і листя яке вже палять
                за все що ти тут забув
                і що забуваєш тепер
                де б ти врешті не був
                за все що забудеш потім
                та найголовніше – за пам’ять твою за пам’ять"
                Сергій Жадан

<<<

Если ты надумаешь уезжать из этого города

если ты надумаешь из этого города уезжать
как апостол или добрый нигерийский пастырь
выстукивая пальцами по словарю,
волнуясь, заглядывая в него часто, как лучше б не знать, 
шлифуя острые камни
витых сложноподчиненных предложений
в горячих морских каютах,
в вагонах неудобных сидений

город, из которого ты только что эмигрировал -
вроде стены, которую ты не размуровал,
наше с тобой детство, старые гаражи,
трубы раскуроченной водостанции,
офицерские швейцарские ножи;
эмиграция, капитан, - это долгий тревожный путь.
не будет тумана в душе
и русских букв - ни в газетах, ни как-нибудь

в европе циклон начинается-продолжается
мюнхенские турки к рождеству просыпаются
в этой не самой зеленой стране
они кочуют семьями после рабочей недели
видят за окнами электричек нетронутый снег
и божий поцелуй ложится на их плечи вместо их сердец

ирландский студент, юный почитатель ИРА,
жизнь для которого - рулетка, а мир - дыра,
праздничный дублин, тепловязаные свитера,
кренберис в плеере, на столе тмин и табак;
эти ангелы терроризма - всегда вокруг тебя
их заселенный простор,
их святой никола,
их контрацептивы в туалетах на заправках

я буду молиться за тебя и твой маршрут
за твой страховой полис и грузовиков скаты
за воду в холодных реках и листья, что уже жгут;
за все то, что ты здесь уже забыл
и что сейчас забываешь...
да где бы ты в итоге не был -
за все, что забудешь потом,
а главное – за память твою за память...