Вспоминал родной язык

Нічого в дійсності немає..
Нічого тільки новий день..
Але ж і він мені для чого ?
Той самий сум прийде лишень...

Чому сь так дивно дивитись в очі,
Та розуміти що дні і ночі твої не будуть
       тебе забудуть ...
Ставати на коліна при десятку свідків..
Безглуздо мабуть, сміливість звідки?

Почув:, "можемо бути тільки друзями "...
А я і досі живу ілюзіями ..
Стояв ..паскудно ...на тебе дИвлюся
Коли вже сердце з одинацтвом змириться..

Старенькі фільми , кохання справжнє
Думки як спалахи, бажання відважні..
Бумбокс у плеєрі ..мова знайома..
Сиджу пишу вірші не в себе вдома

Але ці вірші нічого не варті..
Лиш кілька коментів на сторінці вконтакті.
Яких чекаєш..чатуєш на варті..
Але без тебе чого вони варті ..?

Ти точно знаєш , що пишу про тебе
Ще знає вітер, розуміє небо..
Пролив мартіні на чистий килим..
Видихаю дим від кальяну у стелю.

І все одно сподіваюся,
думками своїми дурними маюся
Що в смс-ці попросиш пробачення
""Hello my darling" пішли на побачення ?"

Цього не станеться ,обоє знаємо
Червоні очі ...безсоння не сльози
Сплю 3 години в чудернацьких позах
Чекаю, мрію...та вже нічого не вдію..