Отак було підряд вже сотні літ,
Можливо тисячі, чи навіть й більше.
Сказати не берусь, короткий маю вік,
Однак від того людям жилось ліпше.
Коли б і де б не йшов поет,
В селі по вулиці, чи містом -
У слід за ним душа вершила злет,
Бо на землі було з ним поруч тісно.
Навіть весна поета шанувала,
Слова палкі, як пісня соловя.
Дощі і зливи його мелодію співали,
А він від літа тепло вже відривав!
Поет
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108082200448
Свидетельство о публикации №108082200448
Рецензии
