Зустрів весною світ, тебе, кохана...
Бузковим цвітом щастя дарував.
Хоч в зимній день, в літах, моєю стала,
Твою любов, мов літо, смакував!
Давно вже стертий край початку в долях,
Мов свідки, нами пройдені роки.
Життя крутило лихом, мов у жорнах,
Та не змогло нас щастям обійти.
Онуків Бог послав уже в дітей
І доленьку мою тобі, немов причастя.
Щоб у парі святкувала ювілей,
В день народження
© Copyright: Петро Керанчук, 2008
Свидетельство о публикации №108082200447
Свидетельство о публикации №108082200447
Рецензии