Сонце засмажило місто, неначе яєчню...
Тіло згвалтоване спекою... Вітер затих,
Наче образивсь на долю свою нетутешню,
Наче у пошуках згинув угодних святих.
Голкою колять у груди... довірливе серце
Більше не має бажання кохати цей світ.
Рученьки напоготові, щоб шкіру роздерти
Й вишити хутро для сонця на тисячу літ...
Хоча все одно скільки часу... аби не палило,
Аби грізне небо умило обличчя дощем...
Сонце з малого дитинства ненавидить зливи,
Як я яєчню, що сонце старанно пече,
Жарить чи смажить з забутого Господом міста...
Сонце, можливо вже досить? Наїлись харчів!
Можливо ти хочеш із мозку зробити намисто?
Досить того, що ти місто занесло в архів.
Сонце
© Copyright: Бондарь Александр, 2008
Свидетельство о публикации №108082203328
Свидетельство о публикации №108082203328
Рецензии
Яка спека! Які порівняння!!!
Тіло згвалтоване спекою...(с) - неймовірно!!!
а щодо спеки, дозвольте дати вам одне посилання : http://www.stihi.ru/2009/06/25/3460 обожнюю цей вірш, може й Вам він буде до смаку? :)))
з посмішкою)))
Таис Весенняя 14.08.2009 12:01 • Заявить о нарушении
Тіло згвалтоване спекою...(с) - неймовірно!!!
а щодо спеки, дозвольте дати вам одне посилання : http://www.stihi.ru/2009/06/25/3460 обожнюю цей вірш, може й Вам він буде до смаку? :)))
з посмішкою)))
Таис Весенняя 14.08.2009 12:01 • Заявить о нарушении
Это мой любимый автор. Если у Вас будет время и желание - почитайте его внимательнее...Думаю, что Вы не будете разочарованы.
с уважением,
Таис Весенняя 31.08.2009 18:50 Заявить о нарушении
с уважением,
Таис Весенняя 31.08.2009 18:50 Заявить о нарушении
