Чи е правда у свiтi
Чи є в правди межа ?
І хто в цьому в одвіті,
Хто спитати бажа ?
Чи та правда пекуча,
Чи солодка, як мед ?
Може сильна й жагуча
Та, що кличе вперед ?
А чи, може, омана,
Тільки правди там тінь ?
Вся заросла дурманом
В павутинні сплетінь.
Не всі правду в нас люблять,
Не шанують усі.
То ганьблять, то голублять,
Величають в красі.
Правда очі нам коле,
Як полин нам гірчить,
Віддає гострим болем,
Просто в душу кричить.
Можна нею і вбити,
Навіть звести з ума.
Усе зможеш зробити,
Як захочеш сама.
Лиш людині підвладна
Правди строга печать.
Чи кричать вона ладна,
А чи просто мовчать.
Бо людина в усьому
Має грань і межу.
І я світу цілому
Про це щиро кажу.
Бо за кожнеє слово,
Що зронили уста,
Необачну розмову
Буде кара проста.
Поверне бумерангом
Усе нам знов і знов.
Аж тоді ми оціним :
Правда - зло чи любов.
(16.04.2006)
Свидетельство о публикации №108082202367