окопами укр русс

ОкОпами розуму, шанцями розумувАння,
Іде Бог у вени мої, іде у кров і у жили
У кості, і в кожний подих

ОрОсами волі одвІтчує серце моє
УночІ, воднинІ, стугонИть
Нагадуючи сваволю життя

Аж таки зозулиця-доля стихає
Кресати одчАсся з кременя долі
І силиться солов’єм…

ЗакликА до гніздечка вірою
Зацности роду, плодОвого зАмислу –
Надати Любови душам

І вже товпится люд і нелюд
ОдкОшно сімені моєго

У ріллю
Пречистого дівчати
Україноньки
…

Окопами разума, траншеями разумений
Бог иде у вены моя, и во кровь и в жилие,
и в кости и во вздох каждый

Росою уронЁною растекется сердце моё
Вночи, одиноко, трепещет
Обращаясь ко власти жития

Даже кукушка-судьба смолкает
Черкать одискристность судьбы
И тЯжиться соловьём

Зазывает в гнёздышко верою
Достойности рода, плодОвого замысла –
ЛюбОви ко душам людским

Даже толпу человеков и нЕлюдов
Из родовици семени моего

В пахоть
Пречитой девоньки
Украины