Y

Щось поміж нас невидимее зжевріло:
Мов терпкий цвіт,що з липи опада..
Ти – ранній сніг,я – весняна вода,
Та нам удвох так сонячно і мило.

Ти – ліс зрання,у променях покою:
Десь тільки пташка вдосвіт промайне.
Я – літня ніч. Духмяною такою,
Солодкою, кохай одну мене!

Щось поміж нас…На срібнім павутинні
Зоря з зорею, дихання не рви.
Ти – світлий дощ, я – сутінок.Влови
Мої думки, чи доторки..Невпинні..

Най буде так. Заколоситься мла
В Купальську ніч над ватрою нас двоє.
Ти – подих мій. Я запалю тобою
Цей світ сухий,щоб він згорів дотла!

7.07.2008


Рецензии
НЕЖНО, ТОНКО, ТРОГАТЕЛЬНО... СПОДОБАЛОСЬ. С уважением,

Тамара Ненчина   14.11.2011 12:34     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.