Де ми ходили по землі,
Між нами буревій.
І боса прямо по золі...
Не мій, то ти не мій!
Та повінь наших почуттів,
Вона вночі журба.
То вітер, як той птах злетів,
Так, там була весна.
Плете безсоння пустота..
Ті чорних два крила,
То ніч, як серця самота,
Звала, мене звала.
І вітер з сумом полетів
Де добре нам було.
Все що вернути ти хотів,
То снігом замело.
Де ми ходили...
© Copyright: Елена Радькова, 2008
Свидетельство о публикации №108081801123
Свидетельство о публикации №108081801123
Рецензии
