Три дуба

Ой у гаю, у гайочку
вікували три дубочки.
Як три брата, стали в коло,
як Іван, Петро й Микола.
Як три брата-козарлюги,
що зібрала разом туга
за народне, за майбутнє
на їх плечі, на могутні.

Перший брат реве, не стогне,
мов прийшов від батька Дону.
Неосяжний та кремезний,
одне слово – величезний!
Він стрічає першим вітер,
не згина могутні віти.
Як Ілля, здавна відомий,
перешкода всьому злому.

Другий брат стрункіше брата,
хоч не менш його завзятий.
Вітер злий хоч як займає,
гнучке гілля не зламає.
Щось співа про степ та збіжжя.
Мабуть брат із Запоріжжя.
Брат Петро з Іваном, з братом –
СИЛА, котру не здолати.

Третій брат в сім`ї постійно
мовчазний, в біді надійний.
Брат той з Бресту, може й з Мінську.
З ним, як в пісні, три – вже військо!
Він підпер братів із тилу,
зберігає братню силу,
замикає дружнє коло.
От такий той брат Микола.

Там у гаю, у гайочку
міцно стали три дубочки.
Там три брата стали в коло,
то Іван, Петро й Микола.

       поїзд № 70 «Бердянськ – Москва»,
       11 вересня 2008 року