Голоси над вранішнім ставком,
Наче арка, вита виноградом.
Наче юність, що іде цим садом -
повз дитинство, поле
світом-рушником
Тут проходить теплая межа.
І кінець їй буде незабаром,
Коли сонце стане куховаром
У дитинство юність проводжать.
Босим станеш рано на межі:
"Сталось... Сталось!"- світу розкажи.
Як не хоче, зрозуміє світ:
Він один такий не знає бід.
Голоси над вранішнім ставком,
Наче арка, вита виноградом.
Наче юність, що зника цим садом -
повз дитинство, поле
світом-рушником
Голоси
© Copyright: Леся Свиченко, 2008
Свидетельство о публикации №108081302611
Свидетельство о публикации №108081302611
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.