Роки, мов птахи пролітають...
Ось тільки світанок здається,
Ранкові ще зірочки сяють,
І серце так палко ще б'ється.
Ще думи гарячі, глибокі,
Душа прагне мріяти рв'яно,
Пісень чути дзвінки потоки,
Стрімки, що лунають заранок.
І вже діточки підростають,
Вже сонце в своєму зеніті.
І яблуньки плід наливають,
І трави такі соковиті...
А час невгамовно минає.
Доріжка срібниться в волоссі.
Онучок бабуся плекає.
Життя наступає вже осінь.
Вечірні най зорі вже сходять,
І сонце невпинно сідає.
Нехай юні струни голосять,
І пристрасно серце кохає.
Моїй бабусі Наді присвячується до 80-річчя
22.07.2008
Роки, мов птахи
© Copyright: Оксана Радужная, 2008
Свидетельство о публикации №108081301742
Свидетельство о публикации №108081301742
Рецензии
Спасибо за одобрение:)
Моя бабуля самая лучшая в мире, и эти стихи были написаны на одном дыхании.
Оксана Радужная 13.08.2008 14:52 Заявить о нарушении
Моя бабуля самая лучшая в мире, и эти стихи были написаны на одном дыхании.
Оксана Радужная 13.08.2008 14:52 Заявить о нарушении