Знайомий незнайомець

Скажи, чи побачу я тебе ще?
Чи назавжди ти з мого життя щез?
Чи почуєш ти моє "Привіт!"?
Чи відкриєш знову ти мій світ?
Чи дозволиш доторкнутись до долоні?
Чи даси поцілувати очі сонні?
Скажи, чи мене розбудиш рано вранці
Телефонним голосом, можливо справжнім?
Чи вплетеш мені в волосся пальці?
Чи знайдеш мою зорю у небі нашім?
Чи твоє відчую дихання гаряче?
Чуєш, в самоті у мене серце плаче?
Як гадаєш, скільки я без тебе проживу?
І чи проживу я взагалі без тебе?
Мрію цю допоможи не втратити живу!
За життя летіти в небо треба.
Мій знайомий незнайомець, розкажи...
Чи щасливим ти у цьому світі жив


Рецензии
Я вірю - ти знову побачиш його!
Почуєш голос, запах відчуєш.
І навіть сама не помітиш того,
Як ніжні губи його поцілуєш.

Іра, вірш так за душу бере!
Дуже зворушливо! Сподобалося дуже!

З теплом ☼, Оля.

Шарова Ольга   13.08.2008 21:05     Заявить о нарушении
Можливо побачу, а може і ні!
Назавжди зі мною ті очі сумні,
В них - чистеє небо і крапля сльози,
Але він забути себе попросив...
І смак його губ я хотіла б відчути,
Та він ніжним соромом трішечки скутий.

Дякую, Ольчик за добрі слова!!! Я безмежно рада і щиро вдячна за симпатію до моєї рідної мови!!!

Із взаємним теплом ♥, Іра

Ирина Крыжановская   20.08.2008 23:19   Заявить о нарушении