не чаруй мене, смутку, - не вірю у чари:
не торкнеться мене твоя чорна печаль.
не жалій мене: бачиш, сильніша за жаль!
посміхнусь - і розійдуться хмари...
не кляни свою долю - прокляття навіки,
і нема порятунку в прийдешніх віках.
не зривай едельвейса в високих горах -
бо від мого кохання не знайдено ліків!
бо кохання моє - небезпечне, мов ртуть,
розтеклося у серці сріблястим теплом -
може, виживеш, може, забудешся сном:
щоб не сталось - мене не забудь!
отрута
© Copyright: Мирослава Данканич, 2008
Свидетельство о публикации №108081201317
Свидетельство о публикации №108081201317
Рецензии