***
ГЕНРIХ ГЕЙНЕ
(Переклад з нiмецькоi)
ЛОРЕЛЕЯ
Не дає мені спокою смуток,
Огортає чомусь мене сум,
Старовинна легенда забута
Все не де, і не йде мені з дум..
У повітрі нічна прохолода,
Рейн заснув о вечірній порі,
І останнього променя подих
Віддзеркалюють скелі вгорі.
Там красуня, небачена досі,
На вершині сидить в самоті,
сяє золотом пишне волосся,
і прикраси блищать золоті.
І виблискує в сонці вечірнім
У руках золотий гребінець,
І нечувана пісня чарівна
Заворожує безліч сердець.
Ось рибалку та пісня чарує,
Що по Рейну пливе у човні,
Скель не бачить, де хвиля вирує,
Бачить діву, немов у вві сні …
Знаю я, що у хвилі порине
Той юнак із човном назавжди.
Лорелеї у тому провина,
Що накоїла співом біди…
МОРСЬКА ТИША
Дивний спокій тут панує,
Простір спить глибоким сном,
Капітан один пильнує
Моря мертве полотно.
Навіть небо тут не дише
І далеко від землі
Ця страшна, смертельна тиша
Так лякає кораблі…
Свидетельство о публикации №108081102248