А їх вела вперед крилата мрія,
снагу п’ючи незайманих джерел.
Куди вона пливе, “Санта-Марія”,
з Колумбових безстрашних каравел?
Вітрила їх несли до небокраю.
І де вона, обітованна твердь?
Хто знав, що їх Америка чекає?
Могла чекати безіменна смерть.
А папороть-трава не зацвіта на клумбі,
А вітер надима вітрила лиш відважним,
Америки сягають лиш Колумби.
Хвала безстрашним!
І ми з тобою, наче в синє море,
Поринули в кохання дивний сон,
Хоч знали — нам розлуку пишуть зорі,
Не поблагословить нас Мендельсон.
Та ми кохали! О, як ми кохали!
Мов перед смертю, мов останній раз!
Нам квіти грали весняні хорали,
І сонце усміхалося до нас!
Хвала безстрашним,
що без надії сподіватись сміють!
Хвала безсмертним,
що зводяться до бою знов і знов!
Санта-Марія,
Колумбова зоря Санта-Марія!
Санта-Безсмертя,
Санта-Любов!
Санта Марiя
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108081003478
Свидетельство о публикации №108081003478
Рецензии
Що написать?
- А нічого...
- Тут усе...
Пішла я.... сповнена чудових думок і спогадів.
Дякую.
До побачення.
А.Назаренко 15.08.2008 20:28 • Заявить о нарушении
- А нічого...
- Тут усе...
Пішла я.... сповнена чудових думок і спогадів.
Дякую.
До побачення.
А.Назаренко 15.08.2008 20:28 • Заявить о нарушении
Дорога Тоню, ваші рецензії самі по собі є художніми мініатюрами.
Щиро - Леся.
Леся Романчук 22.08.2008 18:46 Заявить о нарушении
Щиро - Леся.
Леся Романчук 22.08.2008 18:46 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.