Радію думкою
про щастя,
з тієї радості -
живу.
Не так щоб зовсім наяву,
але стараюсь
думку вкласти
у плани Божі.
Хоч
негоже
шукати істин
у вині
та недруга взлюбити на війні,
виношую в собі
ідею -
набрати совістю своєю
по вінця щирості
для всіх.
Коли би міг -
то перевів дитячий плач
на сміх,
а сльози матерів -
на втіхи море.
Коли би міг -
то кинув би розгубленим
до ніг
дорогу сонячну,
а лиху - горе.
І задивився би -
як на очах
зникає страх,
та сонце тане.
І доки з думкою
живу -
щасливим стану,
хоч серце битись
перестане,
бо як
живитиму траву -
то оживатимуть у ній
мої бажання -
гойдати небо,
зір зітханням
збирати подих
для землі.
4 Серпня 2008
Радiю думкою
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108080500234
Свидетельство о публикации №108080500234
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.