Зболена ніжність тремтить усередині тіла,
Ти – моя грань існування,
Яку я давно вже у відчаї переступила.
Кохаю тебе мов уперше в житті і востаннє!
Жодна відстань не втримає, жодне тяжіння земне,
І вуста перетнуться і більше не охолонуть.
Обіцяй, що вже не відпустиш мене
В ту свободу, що стала полоном!
Ніжність мов струм під напругою б’ється у тілі,
Я й досі ніяк не збагну,
За тією межею, що я вже переступила
Житиму ще, чи помру?!
Ти- моя грань iснування
© Copyright: Мари-На, 2008
Свидетельство о публикации №108080302401
Свидетельство о публикации №108080302401
Рецензии
Дуже щиро! От би так, аби кохання двох завжди одне для двох було! Тiльки, на жаль, в життi я стикався завжди з тим, що один з двох кохаЕ i за себе, i за двох... Iнша сторона лише приймаЕ це кохання... та лише до часу.
Тобi бажаю рiвноваги в тому, що ти вiддаЕш i в тому, що одержуЕш.
(Вибач, на клавi цiй немаЕ укр.мови).
З щирим теплом,
Николай Цупренко 05.10.2008 08:45 • Заявить о нарушении
Тобi бажаю рiвноваги в тому, що ти вiддаЕш i в тому, що одержуЕш.
(Вибач, на клавi цiй немаЕ укр.мови).
З щирим теплом,
Николай Цупренко 05.10.2008 08:45 • Заявить о нарушении