Я умiю довго чекати
почергово гроти і грати.
Я чекаю дотику вуст твоїх,
я умію довго чекати.
А у гроті кохання - обраний.
а за гратами – ті, що нон грата.
Де ви, турки мої, угри з обрами,
вас простити чи покарати?
У крихкім діамантовім утворі
серце - гранями на карати.
Я боюся дотику рук твоїх,
Я боюсь його дочекатись.
Бо у вежі видінь - божевілля тіл,
Боже, вижени нас із раю!
Хто ж кричить на весь світ всім вітрам оті
вогнедишні слова - "Кохаю!"
Чи ж тобі мало палено крил і літ?
Чи полите попелом поле?
Попелюшко, твій неопалимий цвіт -
ясенець. Мій феніксе-орле,
дочекатися дотику – і спалить
всі умовності. І – за грати?
Обіймає чеканнева ненасить.
Я умію довго чекати.
24.07.08
Свидетельство о публикации №108073003357