Я забуду...

Очей забутих вигаданий колір,
Твій запах теж не справжній, як ти сам.
Ти не існуєш...Я кохаю...Годі!
А серце ніби знов розбитий храм.

Навіщо Боже, ти створив людину
З якою завжди важко вдвох?
Але для мене двоє Вас віднині –
Той, що пішов, Він також Бог.

Наповнюсь теплим небом я для тебе,
Скажений Бог.У сутінках ночей
Ти загорнеш, не дочитавши небо –
І я забуду колір тих очей.


Рецензии
Марi, як гарно ти мовила про очi!
Красиво написала, очень понравилось!
Сюжным теплом
Николай

Николай Мельник   30.07.2008 17:01     Заявить о нарушении
Ви перший, хто мені написав!!!
Дуже вдячна за це тепло!!!

Мари-На   30.07.2008 17:25   Заявить о нарушении