Я щаслива, чи, може, невдаха?
Бо на серці - мов кам'яна брила...
І я падаю долу, мов птаха,
у якої підтято вже крила.
Не в безодню - ні! Aле падаю...
І радіє душа зболіла.
Я усе життя своє згадую,
заповіт свій шепочу несміло...
Адже є рідні душі на світі,
що мене розуміють і люблять.
Це - онуки мої, мої діти,
заповіт мій повік не розгублять.
Скільки років душа моя скніла!
А тепер - якийсь радісний смуток
огортає сердешну. I тіло.
Навіть вірші - єдиний здобуток.
...Я застигла на мить у тривозі -
а чи маю я шанс на довір'я?
На останній життєвій дорозі,
на дорозі мого надвечір'я...
вересень, 2007
Я щаслива, чи, може, невдаха?
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108072900719
Свидетельство о публикации №108072900719
Рецензии
Всегда завидовал возможностям мовы - в песнях она неизмеримо лиричнее и музыкальнее на слух, чем рус.яз. Очень понравилось, Аня.
Егоров 30.08.2008 11:34 • Заявить о нарушении
Егоров 30.08.2008 11:34 • Заявить о нарушении
Спасибо Вам за понимание.
Не все понимают и чувствуют красоту украинского языка. А для меня
они оба родные...
С признательностью,
Анна Корниенко 30.08.2008 20:25 Заявить о нарушении
Не все понимают и чувствуют красоту украинского языка. А для меня
они оба родные...
С признательностью,
Анна Корниенко 30.08.2008 20:25 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.