У країні Ліліпутії
так нелегко Гуліверу!
Як йому не переплутати
ув обіймах атмосфери?
Щоб кого не задушити і
щоб кого не розтоптати?
Потерпають небожителі,
потерпають потерчата.
Заважає з’ява жити їм,
і канати виплітати
заходилися душителі –
гулі-гулі, наші тату!
Як вас люблять, потерчата! Ми
дуже-дуже, very-very!
Як пасує вам краватка! Чи
ви забули, де тут двері?
Он-он тамечки! Покваптеся,
бо потягнемо канати.
Тисне, татоньку, краватка ця?
Ми малі, та нас багато.
А граблі – окремі кожному
і своя на лобі гуля.
А слабо, щоб кашу – ложками?
І самим із Лілі – в Гулі?
Важко діставатись суті і
розчаровуватись гірко.
Плюньте ви на Ліліпутію,
бо задушать недомірки!
21.07.08
У кра1нi Лiлiпутi1
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108072902581
Свидетельство о публикации №108072902581
Рецензии
Очень хорошее стихотворение, благодарю Вас Леся.
***
Я не хотел бы Гуливером быть,
Как жить? Или кого любить?
Уж лучше буду я таким, как есть,
жить среди всех, такая честь.
***
удачи, радости и счастья)))
Александр.
Ковалёв Александр Павлович 28.06.2009 18:10 • Заявить о нарушении
***
Я не хотел бы Гуливером быть,
Как жить? Или кого любить?
Уж лучше буду я таким, как есть,
жить среди всех, такая честь.
***
удачи, радости и счастья)))
Александр.
Ковалёв Александр Павлович 28.06.2009 18:10 • Заявить о нарушении
Если возраст приличен,
то рост безразличен.
Спасибо за мудрые строчки.
Леся Романчук 28.06.2009 22:52 Заявить о нарушении
то рост безразличен.
Спасибо за мудрые строчки.
Леся Романчук 28.06.2009 22:52 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.