Суперечка по т в

Не знаю, чи було таке, чи ні,
Нам часу не розплутати тенета!
В далекій, а чи близькій стороні
На перехресті стрілись три поети.

Один казав: "Поезія - це бунт!
Вогонь, що ходод спалює могили!
Це крапля, що на спраглий впавши грунт,
Породжує в душі могутні сили!"

Другий казав:" Поезія - це сон,
Над затишним кафе строкатий прапор,
Де порівнянь барвистих саксофон
Співа сонет под передзвін метафор."

А третій тільки тихо посміхнувсь,
Склонивши низько голову у згоді.
З своїми віршами він на майдан не пнувсь,
І не читав їх гучно при народі.

Та якось разом молодий юнак,
Що в світі цім зневірився нівроку,
Його вірші сприйняв як долі знак,
І не зробив страшного в безвість кроку.

А іншим разом через ці вірші
В палаті світлій молодая мати
Почула голос Бога у душі,
Й не кинула у світ свого дитяти!

Хто був з них правий-
Не мені судить
Я суперечкою ваш спокій не порушу...
Гадаю, що поет народжується в мить,
Коли його вірші від зла рятують душу!