Небо похилилося від смутку.Ми знову віч на віч.
.........Невдовзі осінь...............
І помирати байдуже в таку холодну ніч
.........Тебе не досить………….................
Втрачають колір очі.Сенс залишив буття.
.........Навіщо знову осінь?.............
Самотність перетворює на існування це життя
.........Чому тебе не досить?...............
Тебе не досить!
© Copyright: Мари-На, 2008
Свидетельство о публикации №108072201945
Свидетельство о публикации №108072201945
Рецензии