Ранковий сон був весь про тебе,
Близький до істини -далекий від життя.
Та загортай і не дочитуй неба
Порожні сторінки мого буття.
Та я гадала день не так почнеться -
Цілую знов уста твої,лице...
Але прокинутися марно й не доречно -
Це вже не сон..Це також..Навіть це..
Нікого не було у надвечір'ї
А дотики жили без вороття,
І кожний спалах в кожному сузір'ї
Нас сповнював нелюдським наджиттям!
До ранку ще далеко...Та й не треба!
Нічого не залишилося з нами.
Лиш Ти один - мені! А решта - небу.
Нехай все йде..Тебе тримає пам'ять.
Нехай все йде..
© Copyright: Мари-На, 2008
Свидетельство о публикации №108072201936
Свидетельство о публикации №108072201936
Рецензии