З останноью краплиною дощу
Впаду я на вуста твої гарячi
I з поцiлунком потай вiдпущу..
Ти не збагнеш...А я помру вiд щастя.
I буду поруч тiнню помiж снами,
Блукати серед мрiй твоїх сумних,
В яких нiчого не залишилося з нами,
Але ты -Всесвiтом залишився в моїх
Безтямних снах..Болючих..Невблаганних.
I все тут навпаки:прокинувшись - помреш.
Тож не iсную вдень, та знай,коханий
Я повернусь до тебе знову,як заснеш.
I вранцi лиш затримаюсь хвилинно,
Я на вустах твоiх свiтанковим теплом..
I байдуже як все було i буде,мiй єдиний.
Кохання не мине,лиш осiда на дно..
З останноью краплиною дощу
© Copyright: Мари-На, 2008
Свидетельство о публикации №108072201919
Свидетельство о публикации №108072201919
Рецензии
Твоє тепло зимою вранці
Мені спадало на вуста.
І ми з тобою в ніжнім танці
Злетіли вже до Райдуги-моста!
Воин Светлый 07.12.2008 12:02 • Заявить о нарушении
Мені спадало на вуста.
І ми з тобою в ніжнім танці
Злетіли вже до Райдуги-моста!
Воин Светлый 07.12.2008 12:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.