Безтямна осінь марить вся весною
У боротьбі з собою плаче, як дитя.
А я до божевілля марю знов тобою.
Обожнюю до самозабуття!
Але так тихо, що ніхто і не відчув -
Світ похитнувся й з осі своєї з'їхав.
І ти помер - якщо ти дійсно був.
І задихнувся - якщо справді дихав.
Обожнюю!
© Copyright: Мари-На, 2008
Свидетельство о публикации №108072201910
Свидетельство о публикации №108072201910
Рецензии
Ось осінь не безтямна вже і вже не лиха,
Ось, навіть, хтось "весна!" шепоче стиха.
Світ похитнувся та з глузду він не з"їхав,
Бо дихає тепер і будє так, як завше дихав!
Як завше буду марити тобою і міряти роки,
Як завше сонця промінь, як дотик до щоки...
Лише надія не вмирає і я дивлюсь на всі боки,
Де ж ти дівчино, моя крале, щоб буть з тобою...
на віки!
Щасти тобі, Марино!
З теплом та щирою посмішкою до тебе, серденько, Коля.
Николай Цупренко 25.10.2008 15:19 • Заявить о нарушении
Ось, навіть, хтось "весна!" шепоче стиха.
Світ похитнувся та з глузду він не з"їхав,
Бо дихає тепер і будє так, як завше дихав!
Як завше буду марити тобою і міряти роки,
Як завше сонця промінь, як дотик до щоки...
Лише надія не вмирає і я дивлюсь на всі боки,
Де ж ти дівчино, моя крале, щоб буть з тобою...
на віки!
Щасти тобі, Марино!
З теплом та щирою посмішкою до тебе, серденько, Коля.
Николай Цупренко 25.10.2008 15:19 • Заявить о нарушении
:( Ви так написали, ніби залишаєте мене назавжди мені самій.....
Як же я без вас тепер??
Мари-На 01.11.2008 22:46 Заявить о нарушении
Як же я без вас тепер??
Мари-На 01.11.2008 22:46 Заявить о нарушении
:(, ні, не на віки, і не залишаю зовсім...
Мені самому болить, що ти ще маленька (літами, а не душею), то і не залишу доки сама не схочеш залишити мене... :)
сорок п"яте літо промайнуло,
а доля в"ється, мов стежина...
затихла біль, разтануло минуле,
і... знов шукаю я собі дружину :)...
аби ж вона була така як ти,
такої вдачі і чистої душі,
я б зміг її, тебе, вести
до щастя!... та дарувать вірші :)))
Вибач, Сонечко, за таку відвертість, але так воно і є в моєму житті... :)
З теплом цього ранку 2-го листопада (в Харкові дійсно тепло), Коля.
Николай Цупренко 02.11.2008 09:26 Заявить о нарушении
Мені самому болить, що ти ще маленька (літами, а не душею), то і не залишу доки сама не схочеш залишити мене... :)
сорок п"яте літо промайнуло,
а доля в"ється, мов стежина...
затихла біль, разтануло минуле,
і... знов шукаю я собі дружину :)...
аби ж вона була така як ти,
такої вдачі і чистої душі,
я б зміг її, тебе, вести
до щастя!... та дарувать вірші :)))
Вибач, Сонечко, за таку відвертість, але так воно і є в моєму житті... :)
З теплом цього ранку 2-го листопада (в Харкові дійсно тепло), Коля.
Николай Цупренко 02.11.2008 09:26 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.