Вбивство кохання
У вухах нервів дивний дзвін,
І гнів розлігся мов луною
У голові на довгу мить.
У храмі поглядів холодних
Я знову бачу образ твій.
А в дзеркалі мене немає –
Життя замовкло у мені.
Крізь вітражи вливає місяць
Краплинки срібного вина…
А кров стікає по металу,
Який застиг в моїй руці.
Перед очима дивна постать,
А поряд з нею і душа…
Саме кохання не вмирає –
Воно і крила забера.
Свидетельство о публикации №108072103121