Горить, і слізьми-воском плаче сумно,
Одним-одна згоря моя свіча…
Мені тебе кохати нерозумно –
Але не розум нам коханих признача…
Одна свіча не може освітити
Тобі весь світ, і в тім її печаль…
І я б тебе хотіла не любити –
Але не розум нам коханих признача…
Згорить вона, і, наче душу, в небо
Останній подих випустить димок…
Отак моє життя й любов до тебе
Закінчаться в один і той же строк…
01.04.05
Св ча
© Copyright: Тата Зуко, 2008
Свидетельство о публикации №108072001820
Свидетельство о публикации №108072001820
Рецензии