Нікому я про це не говорила:
у мене є фрегат, легкий, як дим,
щосили напинаються вітрила,
та не тоді, не там, не так, не з тим.
Сріблянку затягла зелена крига,
серпневий день у вирій полетів.
Ні з ким я зустрічатись не хотіла
сьогодні, а з тобою й поготів.
Туманом запорошені люстерка
в калейдоскопі вражень і бажань;
мовчить закомплексована поетка,
танцюючи на кінчику ножа.
В тополях потонули довгобуди,
наосліп вже не хочеться іти.
І знов мені услід сміються люди,
і вкотре я не та, не там, не з тим.
Нiкому я про це не говорила
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071902732
Свидетельство о публикации №108071902732
Рецензии
Как-нибудь где-нибудь с кем-нибудь
Долгожданный встречая рассвет,
Закуси на мгновенье губу
От обиды за то, что попала не в цвет...
Понимаю и сочувствую. )))
P.S. Очень понравилось
Алена Курган 19.07.2008 22:03 • Заявить о нарушении
Долгожданный встречая рассвет,
Закуси на мгновенье губу
От обиды за то, что попала не в цвет...
Понимаю и сочувствую. )))
P.S. Очень понравилось
Алена Курган 19.07.2008 22:03 • Заявить о нарушении