декалог 2

Які ви лагідні, тюремні голуби,
що моститесь мені на підвіконні,
що заглядаєте на сей бік по кришки,
що заглядаєтеся в камерне бездоння
моїх очей, і розпачів моїх; У подиву зіниці...
Відколи вашу мову зрозумів -
у грудях вашим гомоном гостриться,
вуркоче тихим болем голосним.
Й густа жага життя іще густіє,
і в п“ястуках холодні перста мліють...
Такі ж ви лагідні, тюремні голуби!
І я цілую в ваших поцілунках,
і пещу в дивних пестощах птахів,
і відлітаю в гульготінні ваших крил...
Куди!? Куди... Куди - вже й сам не знаю.
До образу твого, до берегів,
до доторкa, до запаху волосся
і як у церкві святочних димів,
до східних квітів на твоєму лоні...
Які ж ви лагідні, тюремні голуби.


Рецензии
Щемливий, ніжний, лагідний вірш попри суворі реалії, куди автор помістив свого героя. Може, цей контраст і створює цей особливий настрій.
Іване, чи не образитеся Ви, якщо я вкажу на деякі незначні неточності? Я обережно... Голуби і кришкИ - не досить добра рима. заглядаєтеся в - краще "заглядаєте у". Камерне бездоння моїх очей і розпачів моїх - несамовито гарно! "в п“ястуках холодні перста мліють" - в п“ястуках перстИ холодні мліють - наголос. До доторкУ.
Фантастичний вірш! Щось Стусове вчувається, але ніжніше.
Господи, слава Тобі, який сьогодні гарний день! Звідки Ви?

Леся Романчук   31.07.2008 10:59     Заявить о нарушении
Дякую, Лесю!

Я з Києва. А ряки писано ліричним героєм за вказаним таки місцем - в тюрязі. Щоправда у німецькій.

Я згідний з тими правками і кострубатостями, які Ви помітили, подумаю...
Але часом мені до вподоби таке поскріпувння металу. Бо перфектна рима чомусь заколисує емоцію. а вона тут не колисковая.

Иван Славко   31.07.2008 12:46   Заявить о нарушении
Іване! Ви не мусите зважати на кожне зауваження, Ви - автор. Головне, що присутній щемливий дух поезії.
В німецькій тюрязі? Свят Господи! Втім, куди лиш нині не заносить нашого брата!
З добром - ЛР.

Леся Романчук   01.08.2008 17:51   Заявить о нарушении