Благаю, хоч краплю самотностi
спрага вбиває
і ластиться до непристойності
лагідний
день,
і губи пошерхли, й душа дотліває
благаю!
Налийте самотності
губи змочити
лишень.
Світанок рятує мене милосердно
туманом,
пожадливо злизую краплі
з картонних
повік,
я майже щаслива,
але півгодини
так мало,
як мало на небі
тобою забутих
доріг.
Свидетельство о публикации №108071703686