Мружать очі зірки неба
І невпинно жухнуть фарби
Захід сонця в царстві Феба
Ніч ховае наче скарби.
Тихий брязкіт,струни наче....
Десь розтає таємниче
Може, то так море плаче...
Вечір зазирнув в обличчя.
Невиразні звуки вітру
Долинають в мою душу
Є тунель, немає світла...
Що в житті шукати мушу?
Розбиває хвиля скелі
так жорстоко, непомітно.
І вірші що на папері
Ріжуть серце непохитно.
Обережний невідчутний
Вечір зазирнув в обличчя
Він побачив там майбутнє
Неможливе і незвичне....
ВЕЧiР
© Copyright: Ангедония Не, 2008
Свидетельство о публикации №108071503839
Свидетельство о публикации №108071503839
Рецензии