Око вдихнуло світла,
вухо напилось дзвону.
Віра хрестом розквітла,
голос тремтить іконно.
Голос в мені - не вкрасти,
та не питайте: - Чий то?
Рідний він, Богогласний.
Як роздаю - не збийте!
Влийтесь у нього співом -
серця вином гарячим.
Сльози осушим гнівом,
небо нагнем незрячим,
щоби могли торкнути
Бога щоку терпливу.
Вигорить в горі смуток,
вигорне попіл злива.
Зляжем ріллею роду,
приймем до уст проміння.
Як запанує згода -
з миром впаде насіння.
Сонце розгубить тіні.
Місця під сонцем - стати
хоч на однім коліні,
хоч у чеканні страти.
18 Липня 2008
Голос в менi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108071503228
Свидетельство о публикации №108071503228
Рецензии
Глибокий і легкий, леткий за формою вірш. Не дряпаєшся скутими східцями, читаючи, а летиш. Це добре. І образи чисті, красиві. Назва якась штучна.
Останню строфу можна б прочитати приблазно так:
Сонце розгубить тіні.
Місця під сонцем - стати
хоч на однім коліні,
хоч у чеканні страти.
Як тобі?
Леся Романчук 27.07.2008 17:00 • Заявить о нарушении
Останню строфу можна б прочитати приблазно так:
Сонце розгубить тіні.
Місця під сонцем - стати
хоч на однім коліні,
хоч у чеканні страти.
Як тобі?
Леся Романчук 27.07.2008 17:00 • Заявить о нарушении
Дякую, що прислухався. "Голос у мені" - дуже добра назва.
З насолодою перечитую.
Леся Романчук 29.07.2008 23:45 Заявить о нарушении
З насолодою перечитую.
Леся Романчук 29.07.2008 23:45 Заявить о нарушении