Чудова нiч для поцiлункiв
Шепоче вітер: «Приголуб!»
Ласкавих низку слів-дарунків
Я силою зриваю з губ.
Топлю хвилини у чеканні,
Впиваюсь близькістю душі
Мов вурдалака, сонце раннє
Стрічаю в теміні й тиші
Ні слова, серце, ані звуку!
Прозору тишу збережи.
Легенько стисни мені руку,
Пориньмо знов у міражи.
Нехай лиш на якусь часинку
Для світу, повного людей,
Ми станем менші за пилинку
Охайних паркових алей.
Яскраве сонце невблаганно
Захопить нас у вихор дня…
Яке ж болюче безталанне
Моє до тебе почуття!..
Свидетельство о публикации №108071403534
Мортус 21.05.2009 23:42 Заявить о нарушении