Нема

Немає

Сіті цеглин
В прозорій сфері.
Часу плин
Спинили двері…
Скляна орбіта…
Зв’язане місто,
Пилом покрите.
Немає змісту
Цинкове слово –
Вбиває злістю…
Спливає кров’ю
Стомлене листя…

Подих зими –
Руни зникли…
Вже не ми
Кидаєм їй виклик…
Темрява знає
Навіщо холод…
Вітер грає
На твоїй «соло».
Знову зникаю
В просторі світу…
Тебе немає!!!!!!!!
Могила… квіти…


Рецензии