Десь далеко у синьому морі,
Там, куди не пливуть кораблі,
Є маленький незайманий острів,
Невеликий шматочок землі.
Там маленький будинок під кленом,
Під розкішним розлогим гіллям,
В тім будиночку ліжко маленьке,
В тому ліжку маленькому – я.
Там, не знаючи суму і болю,
Без журби і без страху живу,
Не зміню безтурботність і волю
Я на клітку, хоч би й золоту.
Світ ніколи не стане добрішим,
І до нього я не повернусь.
В самоті я писатиму вірші
І померти з нудьги не боюсь.
Вдалечінь відлітає минуле,
Поступово щезає, мов дим,
Я про нього геть-чисто забула,
Ні на мить не шкодую за ним.
Десь далеко у синьому морi
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071303616
Свидетельство о публикации №108071303616
Рецензии