Посилає теща зятя
В город по редиску.
Він побіг, приніс пучечок.
- Ледачий хлопчиську!
Як я тебе посилаю –
Принеси редиски,
Помий її і дрібненько
Накриши до миски,
А тоді додай цибульки,
А тоді сметани,
Посоли, подай, вклонися:
“Смачненького, мамо!”
Час минув. Заслабла теща.
За лікарем зятя
Посила. Мина година –
Нема його в хаті.
Вже година друга, третя
Проліта тривожно.
Прибіга. “Тебе за смертю
Посилати можна!”
- Мамо, все зробив на совість,
Так, як ви навчили.
Лікар тут. І білі капці
Ми вам вже купили.
А собі убрання чорне
І жалобу гарну.
А іще я вам замовив
Місце у трупарні.
Домовина вже готова
Й на цвинтарі яма,
І священик вже чекає.
Не хвилюйтесь, мамо!
Тещина наука
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108071201422
Свидетельство о публикации №108071201422
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.