Iван Виговський

Бува таке, на що немає долі.
Хоч для свободи зрів приємний стан,
Все втрапило в безвихідний капкан,
Не впала ж бо на те народна воля.

Звитяга славна в Конотопськім полі,
Де вщент було розбито москвитян,
Трактату Гадяцького мудрий план –
Все ніби у пісок стекло поволі.

Фатально упустив свій шанс-момент
Єдиний на той час інтелігент.

Для мудрості закрились щільно двері,
Чужим здававсь трактат для темних душ.
„Найбільш освічений державний муж”
Був страчений за наклепом Тетері.


Рецензии
В. Висоцький.

Де повіти бунтівні,
Люті, злі губернії,
Козаку вкоротять дні
Колючки та тернії.

Він в образи поринав - набирав
Пригорщі по вінця,
Ну а горя, що зазнав –
Стільки й не насниться.

Пий отруту, хоч залийся –
З серця виллється нудьга.
Як, мотузочко, не вийся –
Не минути батога.

Гонить по світу невдах
З торбами жебрацькими.
Час збігає, як вода,
Поміж днями хвацькими.

Вітер в кручених життя берегах
Запліта тумани,
Непокірним одяга
Каторжні кайдани.

В них на милість не надійся,
Зуби зціплюй досхочу.
Як, мотузочко, не вийся,
Та зів`єшся ти в канчук.

Той лихий, чужинський край
Зайді, що не схилиться,
Місце страти вибира,
І вірьовка милиться.

А повішеним пекельні сторожі
Смажать голі п`яти.
„Матір Божа, поможи
Горе горювати”.

Не скімли, не плач, а смійся.
Сміх крізь сльози – як вино.
Як, мотузочко, не вийся,
Та вкоротять все одно.

Тоскних дум в нічній порі
Молитвам не втішити.
Забарились теслярі –
Надто рано вішати.

Вгомонись і не шкодуй. Не шкодуй
Про затримку страти.
Перетерпиш цю біду –
Встигнуть зав`язати.

Ляж, спочинь та відігрійся,
Бо ж дають востаннє в борг.
Як, мотузочко, не вийся,
Та зів`єшся ти в зашморг.

Александр Никонов   05.02.2017 11:43     Заявить о нарушении
Цікавий вірш, Сашко!
Але не зрозумів, до чого він тут.
:)

З повагою
Неридай

Нерыдайидальго   05.02.2017 13:56   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.