Я щаслива, бо вітер,
щаслива, бо дощ,
бо Азовське і біле
і сіро-зелене.
Пожалійте, благаю,
до вечора хоч
не приходьте сьогодні
до мене.
Я не плакала тиждень,
не бачила снів,
я і море вбирала
на повні легені,
зайва зморшка, погодьтесь,
навіщо мені?
Не приходьте сьогодні
до мене.
А як згаснуть нарешті
останні вогні,
прошу, дайте
спокійно заснути.
На світанку приходьте,
не вперше мені,
чому бути, того
не минути.
Я щаслива, бо вiтер
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071103311
Свидетельство о публикации №108071103311
Рецензии