Ми разом зробим кожен крок
Скрябін
Де цвях той знайти,
щоб пришпилити небо
і час зупинити
за мить до світанку?
Півподиху – відстань
від мене до тебе,
ми вип’ємо тишу
усю до останку.
І знов мої крила
наповнює вітер,
ущерть, не по краплі,
ще трохи і досить.
Зурочити, вбити,
зуміти змінити –
Це все рівнозначно,
ніхто не попросить.
Занадто яскраві
і сіро-зелені
ці мрії, і я вже
нічого не хочу.
Вдихнути ніщо
чи спалити легені,
Дивитись в ніщо
чи заклеїти очі.
Занадто високі
перила балкону,
півподиху – відстань,
півмиті – розлука.
Не бійся, цього
не збагнути нікому,
ти тільки міцніше
тримай мою руку.
***
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071103302
Свидетельство о публикации №108071103302
Рецензии