Так багато написано слів,
Кучерявиться стомлений почерк.
Зупинятись ніколи не вмів –
Не хочеш.
Не буває багато води,
І повітря, і сонця, і літа.
Зачекай, я благаю, не йди...
Фініта.
Швидкоплинний пейзаж у вікні,
Вітер жовті хвилини відносить,
І того, що я маю, мені
Не досить.
Так багато написано слiв
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071103286
Свидетельство о публикации №108071103286
Рецензии