Ти вдягнулась у посмішку,
в біло-молочний серпанок,
Ти у напівпрозорості
натяків і протиріч.
Я вдягнулась в червоне,
тепер мені личить світанок,
Я купаюсь у сонці,
тобі ж до лиця біла ніч.
Зачарована осінь
танцює у наших зіницях,
Обривається погляд —
так боляче нашим очам.
Почуття переплутались,
не розкладеш по полицях;
Ми бредемо назустріч
крізь хащі колючих мовчань.
Твої очі блакитно-сталеві —
зима на порозі,
Твої очі — холодні уламки
розбитих небес.
І мої світло-карі
напевне і досі не в змозі
До останньої краплі у себе
ввібрати тебе.
Ти вдягнулась у посмiшку
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071103277
Свидетельство о публикации №108071103277
Рецензии
Дякую за "загадкове створіння":) Приємно створювати враження загадковості.
З повагою, Оксана.
Оксана Макалюк 04.09.2008 17:10 Заявить о нарушении
З повагою, Оксана.
Оксана Макалюк 04.09.2008 17:10 Заявить о нарушении