Ікону - свічці, хрест - вікну.
Сум видихаю, та не в стані
змістити звуки в нотнім стані,
щоб чути музику одну.
То я їх тну - тих глос моток,
вкладаю спати насторогу
там, де поклони б`ються Богу
та припиняє шепіт крок.
То я їм гну до вітру край
відчутого землі тремтіння,
прибитої до тіла тіні.
З долонь майструю тиші рай.
Вона, мов море з мушлі - "ша",
прикотиться до серця світом.
І крізь любові Боже сито
посіється, мов крик, душа.
8 Липня 2008
Затишно
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108070804415
Свидетельство о публикации №108070804415
Рецензии
Юрку, цей вірш - легкий і повітряний, мов серпанок.
Справді сіяв його крізь любові Боже сито.
Ти наче почув зауваження Лева Аксельруда, що твоя поезія видалася йому "тяжеловесной". Ну, що зробиш - то є думка майстра, і мусимо її сприймати, якщо хочемо ступити крок уперед. Хто не хоче - хай падає в істерику і б'є нозями.
Але легкість рядка анітрохи не зашкодила думці - вона заплетена майстерно. Є вузлики - линь і щелех ринь - що то за звірі, не знаю. а тим паче не знає читач. Прошу ніжно їх розплести. Не розплетеш - позрізаю (хижо клацає редакторськими ножицями попід носом переляканому авторові).
Ти вмієш майструвати з долонь рай тиші.
З мушлі морем - ша - файно. але над структурою рядка я ще подумала б.
Так затишно стало, так добре...
Ну, знаєш! Аж тепер пригадала, що вірш і називається - "затишно". Значить, влучив!
Леся Романчук 09.07.2008 13:44 • Заявить о нарушении
Справді сіяв його крізь любові Боже сито.
Ти наче почув зауваження Лева Аксельруда, що твоя поезія видалася йому "тяжеловесной". Ну, що зробиш - то є думка майстра, і мусимо її сприймати, якщо хочемо ступити крок уперед. Хто не хоче - хай падає в істерику і б'є нозями.
Але легкість рядка анітрохи не зашкодила думці - вона заплетена майстерно. Є вузлики - линь і щелех ринь - що то за звірі, не знаю. а тим паче не знає читач. Прошу ніжно їх розплести. Не розплетеш - позрізаю (хижо клацає редакторськими ножицями попід носом переляканому авторові).
Ти вмієш майструвати з долонь рай тиші.
З мушлі морем - ша - файно. але над структурою рядка я ще подумала б.
Так затишно стало, так добре...
Ну, знаєш! Аж тепер пригадала, що вірш і називається - "затишно". Значить, влучив!
Леся Романчук 09.07.2008 13:44 • Заявить о нарушении
Дякую Ле`,
Звичайно - маєш як завше рацію - виправив - здається так буде краще...
З теплом,
Л.Ю. :)
Юрий Лазирко 09.07.2008 20:04 Заявить о нарушении
Звичайно - маєш як завше рацію - виправив - здається так буде краще...
З теплом,
Л.Ю. :)
Юрий Лазирко 09.07.2008 20:04 Заявить о нарушении
Юрцю, ліпше, але не досконало. Подумай сам, чи я подумаю.
Зловив розділ 2?
А на тему виправлень тут нещодавно по телевізії такий собі Олесь Бузина, автор "славетної книги" "Вурдалак Шевченко" виголошував, що Шевченко, виявляється, писав із помилками, і доводилося ті помилки виправляти! Отакенна ганьба колишньому кріпакові! Хотілося спитати того мудрого - а хто ж тоді Шевченкові вірші писав? Пан Енгельгардт?
Це я про те, що немає великої мудрості розплутувати вузлики, якщо є вишивка.
Леся Романчук 09.07.2008 20:55 Заявить о нарушении
Зловив розділ 2?
А на тему виправлень тут нещодавно по телевізії такий собі Олесь Бузина, автор "славетної книги" "Вурдалак Шевченко" виголошував, що Шевченко, виявляється, писав із помилками, і доводилося ті помилки виправляти! Отакенна ганьба колишньому кріпакові! Хотілося спитати того мудрого - а хто ж тоді Шевченкові вірші писав? Пан Енгельгардт?
Це я про те, що немає великої мудрості розплутувати вузлики, якщо є вишивка.
Леся Романчук 09.07.2008 20:55 Заявить о нарушении