Як замело, як замело вас, тату,
немов на тій далекій Колимі!
Ви тут самі.
І ми без вас самі.
Вам сниться новорічний сон тридцятий
Під цим гранітним дубом, в темній хаті,
в обіймах ніжних вічної зими.
Які сніги! Які сніги глибокі!
Мов спокій, мов одвічність, мов печаль.
Дзвенить високим і святим кришталь
снігів всечистих. Лагіднеє око,
призри на мя!
Долаю ті сніги...
1.01.2002.
Тридцятий рiк без тата
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108070501721
Свидетельство о публикации №108070501721
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.