I знову дощ у Львовi i в Нью-Йорку
Ти знову тут, мій сонячний поете.
Твої рядки – то спиці парасольки,
Твоє кохання – шовк у нетрях Нету.
Бо ти – мій Всесвіт. Я – домашня бранка.
Бо ти літаєш. Я – тримаю небо.
Ти – сила ночі. Я – творіння ранку.
Ти – моя нитка в лабіринтах Web’у.
Я – твої крила, - ти – могутній вітер,
Я – тобі дощ, а ти – моя краплина,
І все, що має серцем відболіти,
Переболить лише наполовину.
Відшепочу твою вчорашню втому,
Зіп’ю з чола росу важкого кроку.
Бо я – твоє й твоя. Я – світло дому.
Чекаю сонця. В Львові і в Нью-Йорку.
3 липня 2008
Свидетельство о публикации №108070302582
далеких й різних,
Я полечу, неначе птах,
до тебе, рідний...
Я обійму тебе дощем,
зігрію сонцем.
Забудь про біль і серця щем,
поглянь в віконце.
Це я веселкою прийшла
тобі сказати,
Що я - твоя... І я б змогла
повік кохати...
Лесю, не будьте надто прискіпливі до мого експромту.
Але на Вашу чарівну поезію треба відповідати віршами...
Я рада за Вас
З теплом Анна
Анна Корниенко 13.07.2008 15:08 Заявить о нарушении
Дякую ніжно - Леся.
Леся Романчук 27.07.2008 17:51 Заявить о нарушении