Кайдани тримають тебе у собі
Холодне сонце закуто в пітьмі
Не знаєш,не бачиш,не чуєш ти.
Ти марно страждаєш,вмираєш ти.
Залиш моє серце собі у руках
І вмийся сльозами,сховай свій страх.
І тернові голки застрягли в мені...
Чекай,не щезай ти,ще й душу візьми.
Ланцюги сумління стискають мене,
Та північний вітер у серці реве.
Блукаю,шукаю я світло життя,
Але там лиш смутку симфонія...
Симфонiя смутку
© Copyright: Армида Карцева, 2008
Свидетельство о публикации №108062803348
Свидетельство о публикации №108062803348
Рецензии