Спека, спека, середина літа,
Плавиться асфальт під каблуками.
Майже сорок. Сонце перегріте
Просить вітру спраглими губами.
Дні летять, не числимо їм ліку,
То тепла, то холоду нам мало.
Майже сорок. Половина віку.
Скільки теплих днів іще зосталось?
Друзів ми цінуємо по втраті.
Лиш услід даруєм добре слово.
А чого воно направду варте?
Друг старий не чує, чує новий.
А вони ідуть від нас потроху,
Віку нам наміряно не щедро.
Що візьмем з собою у дорогу?
Вірна дружба нині в стилі ретро.
Пiсня в стилi ретро
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108062803059
Свидетельство о публикации №108062803059
Рецензии
Ось і я тепер крокую цим літом
і при цих показниках.
Скільки є - стільки є.
А скільки буде - нехай буде.
Люблю ретро...
Юрий Лазирко 01.07.2008 23:38 • Заявить о нарушении
і при цих показниках.
Скільки є - стільки є.
А скільки буде - нехай буде.
Люблю ретро...
Юрий Лазирко 01.07.2008 23:38 • Заявить о нарушении
Щоб тільки друзів не втрачати. І не оцінювати потім.
Леся Романчук 02.07.2008 00:17 Заявить о нарушении
Леся Романчук 02.07.2008 00:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.