З Тобою, Кліо*, я ночей не досипав, -
Хотів Тебе і мав Тебе одну!
Тебе я палко ніжив і жадав,
І оголяв жагучу таїну!
Я мацав ніжне тіло Твоїх дат,
Я цілував в уста Твоїх богинь,
Я входив щільно між Твоїх понять,
Облизував гарячі складки війн.
Я вірним був. Тебе одну кохав,
Жуючи “Березневії статті”,
Я з Дорошенком ксьондзів воював,
І з Вишневецьким будував я Січ.
Весною я спідницями не снив –
Я з Чингізханом вирушав в похід,
І разом з Цезарем я Галльські війни вів,
І з Геродотом я об’їздив світ.
Жага моя!
О, Кліо, ти моя!
Тобі не зраджував я тисячі років!
Тепер я збуджуюсь, лиш пригорнувши том
Научно-історичеських трудів!
* Кліо – давньогрецька муза історії.
Приблизно 15 червня 1993 р.
Київ (сесія)
Ода Histories
© Copyright: Олег Ясинский, 2008
Свидетельство о публикации №108062801963
Свидетельство о публикации №108062801963
Рецензии